Інтерактивні технології - це стильно, зручно чи корисно?..
Сутність інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні суб’єкти навчання.
Перерахуємо позитивні і негативні сторони моделі.
Позитивні.
1. Розширюються пізнавальні можливості учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел).
2. Як правило, високий рівень засвоєння знань.
3. Учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнів.
4. Учитель має змогу розкритися як організатор, консультант.
5. Партнерство між учителем і учнями та в учнівському колективі.
Негативні.
1. На вивчення певної інформації потрібний значний час.
2. Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів.
3. В учителя відсутній досвід такого виду організації навчання.
4. Відсутні методичні розробки уроків з різних предметів.
„Карусель”
Ця модель сприяє одночасному включенню всіх учнів класу в активну роботу, наприклад, для інтенсивної перевірки обсягу і глибини наявних знань.
„Карусель” – передбачає розподіл дітей на 2 групи (рівні за кількістю), утворюється 2 кола:
Зовнішнє коло не „рухається” і визначає питання для внутрішнього кола; внутрішнє коло – рухоме. За сигналом вчителя учні внутрішнього кола пересуваються на 1 стілець ліворуч. З новим співрозмовником чи співрозмовницею обговорюється наступне питання.
Вчитель постійно слідкує за часом та чітким пересуванням учнів. Якщо коло пройдене повністю, то це має бути той або та, з ким починалася вправа.
Учні першого варіанта (нерухомі) ретельно готують запитання за певною темою, наприклад, узагальнюючий урок математики „Множення і ділення в концентрі „Сотня”.
За сигналом учителя учні другого варіанта переміщуються на одну карту вперед через певний проміжок часу (з інтервалом в 1-2 хв.), який відводиться для їхнього спілкування між собою, так званих змінних пар. Один учень „бережок”, виступає у ролі вчителя, а другий учень – „річечка”, - у ролі учня. У процесі роботи кожний учень „річечка”, переміщуючись, повинен отримати запитання від першого, другого, третього, четвертого і т.п. учнів з варіанта „бережок”, тобто кожний учень „річечка” повинен відповісти на 12 запитань. Отже, він має побувати на кожній парті кожного ряду.
Учні, які виступають у ролі вчителя („бережок”) мають оцінити відповіді „річечки”, визнаючи відрізком активність учня, який виконував завдання.
Таку шкалу активності має кожний учень рухомого варіанта.
На даній оціночній шкалі за допомогою дуги визначається рівень активності учня, виходячи з 12-бального оцінювання.
„Робота в групах”
Робота в групах дає можливість учням висловлюватись, обмінюватися ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом.
При роботі в групах можна використовувати такі прийоми:
- мозковий штурм;
- індивідуальна робота;
- робота в парах;
- презентація роботи груп;
- виступи спостерігачів;
- анкетування.
Мозковий штурм – ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлювання думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему „мозкового штурму”. При цьому „мозковий штурм” організовують за такими правилами:
1. Усі учасники „штурму” пропонують ідеї.
2. Один учень („секретар”) записує на дошці всі запропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.
3. Ідеї систематизують, аналізують, розвивають групою.
4. Обирають найкращі рішення.
Правила поведінки під час мозкового штурму.
1. Намагатися висунути якомога більше ідей.
2. Включати свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.
3. Можна розвивати ідеї інших учасників.
4. Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.
„Акваріум”
Акваріум – це один з варіантів кооперативного навчання. Він ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, удосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку.
Порядок проведення.
1. Учні об’єднуються у групи по 4-6 чоловік. Вчитель пропонує їм ознайомитися із завданням.
2. Одна з груп займає місце в центрі класу. Ця група отримує інструкцію для проведення групової дискусії, сформульовану приблизно так:
- прочитайте завдання вголос;
- обговоріть його в групі (проведіть коротку дискусію);
- за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.
3. Поки діюча група займає місця в центрі, решта учасників обговорюють завдання в малих групах. Зв. ув. учнів, котрі перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг обговорення.
4. По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця.
5. Коротке загальне обговорення можна організувати за такими запитаннями:
- чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
- чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
Відводиться на таку бесіду 3-4 хвилини.
6. Потім пропонується іншій групі зайняти місце в центрі кола. Наступна група може обговорювати інше завдання або іншу проблему: „акваріум”
„Мікрофон”
Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів („Мозковий штурм”, „Акваріум” тощо). Полягає у висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікрофон, не перебивати і не критикувати інших.
Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, бажання ділитися своїми думками.
Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвитку учнів класу.
Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на уроці виховних, розвивальних та освітніх завдань.
Інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Розглянемо деякі з них.
Перерахуємо позитивні і негативні сторони моделі.
Позитивні.
1. Розширюються пізнавальні можливості учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел).
2. Як правило, високий рівень засвоєння знань.
3. Учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнів.
4. Учитель має змогу розкритися як організатор, консультант.
5. Партнерство між учителем і учнями та в учнівському колективі.
Негативні.
1. На вивчення певної інформації потрібний значний час.
2. Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів.
3. В учителя відсутній досвід такого виду організації навчання.
4. Відсутні методичні розробки уроків з різних предметів.
„Карусель”
Ця модель сприяє одночасному включенню всіх учнів класу в активну роботу, наприклад, для інтенсивної перевірки обсягу і глибини наявних знань.
„Карусель” – передбачає розподіл дітей на 2 групи (рівні за кількістю), утворюється 2 кола:
Зовнішнє коло не „рухається” і визначає питання для внутрішнього кола; внутрішнє коло – рухоме. За сигналом вчителя учні внутрішнього кола пересуваються на 1 стілець ліворуч. З новим співрозмовником чи співрозмовницею обговорюється наступне питання.
Вчитель постійно слідкує за часом та чітким пересуванням учнів. Якщо коло пройдене повністю, то це має бути той або та, з ким починалася вправа.
Учні першого варіанта (нерухомі) ретельно готують запитання за певною темою, наприклад, узагальнюючий урок математики „Множення і ділення в концентрі „Сотня”.
За сигналом учителя учні другого варіанта переміщуються на одну карту вперед через певний проміжок часу (з інтервалом в 1-2 хв.), який відводиться для їхнього спілкування між собою, так званих змінних пар. Один учень „бережок”, виступає у ролі вчителя, а другий учень – „річечка”, - у ролі учня. У процесі роботи кожний учень „річечка”, переміщуючись, повинен отримати запитання від першого, другого, третього, четвертого і т.п. учнів з варіанта „бережок”, тобто кожний учень „річечка” повинен відповісти на 12 запитань. Отже, він має побувати на кожній парті кожного ряду.
Учні, які виступають у ролі вчителя („бережок”) мають оцінити відповіді „річечки”, визнаючи відрізком активність учня, який виконував завдання.
Таку шкалу активності має кожний учень рухомого варіанта.
На даній оціночній шкалі за допомогою дуги визначається рівень активності учня, виходячи з 12-бального оцінювання.
„Робота в групах”
Робота в групах дає можливість учням висловлюватись, обмінюватися ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом.
При роботі в групах можна використовувати такі прийоми:
- мозковий штурм;
- індивідуальна робота;
- робота в парах;
- презентація роботи груп;
- виступи спостерігачів;
- анкетування.
Мозковий штурм – ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлювання думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему „мозкового штурму”. При цьому „мозковий штурм” організовують за такими правилами:
1. Усі учасники „штурму” пропонують ідеї.
2. Один учень („секретар”) записує на дошці всі запропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.
3. Ідеї систематизують, аналізують, розвивають групою.
4. Обирають найкращі рішення.
Правила поведінки під час мозкового штурму.
1. Намагатися висунути якомога більше ідей.
2. Включати свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.
3. Можна розвивати ідеї інших учасників.
4. Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.
„Акваріум”
Акваріум – це один з варіантів кооперативного навчання. Він ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, удосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку.
Порядок проведення.
1. Учні об’єднуються у групи по 4-6 чоловік. Вчитель пропонує їм ознайомитися із завданням.
2. Одна з груп займає місце в центрі класу. Ця група отримує інструкцію для проведення групової дискусії, сформульовану приблизно так:
- прочитайте завдання вголос;
- обговоріть його в групі (проведіть коротку дискусію);
- за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.
3. Поки діюча група займає місця в центрі, решта учасників обговорюють завдання в малих групах. Зв. ув. учнів, котрі перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг обговорення.
4. По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця.
5. Коротке загальне обговорення можна організувати за такими запитаннями:
- чи погоджуєтеся ви з думкою групи?
- чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
Відводиться на таку бесіду 3-4 хвилини.
6. Потім пропонується іншій групі зайняти місце в центрі кола. Наступна група може обговорювати інше завдання або іншу проблему: „акваріум”
„Мікрофон”
Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів („Мозковий штурм”, „Акваріум” тощо). Полягає у висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікрофон, не перебивати і не критикувати інших.
Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, бажання ділитися своїми думками.
Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвитку учнів класу.
Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на уроці виховних, розвивальних та освітніх завдань.
Проведення уроків з використанням інтерактивних технологій передбачає наявність:
° Інтерактивної дошки
° Проектора
° Комп'ютера
° Інтерактивної указки (не обов'язково, але такі існують)
° Програмного забезпечення
Використання такого комплексу дозволяє замінити традиційні наочні посібники на уроках мультимедійними.Інтерактивне навчання є сукупністю технологій. Розглянемо деякі з них.
Отже, інтерактивне навчання це і стильно, і зручно і корисно. Але, на жаль, можливості і навички його застосування є не у всіх.
Комментариев нет:
Отправить комментарий